Для Батьків

Батьківська любов має бути мудрою.

 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ:

  • не поспішайте задовольняти бажання дитини;
  •  не намагайтися виконувати за сина чи доньку будь-яку справу;
  •  давайте дитині постійні доручення. Стежте за їх виконанням;
  •  не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини (такою причиною може бути хвороба);
  •  навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими: не поспішайте закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте;
  •  не нав’язуйте синові чи донці свою думку чи волю: краще аргументовано доведіть, що так, як ви пропонуєте, буде краще;
  •  привчайте дитину до аргументації своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить;
  •  спонукайте дитину пізнавати довкілля;
  •  створіть навколо маляти безпечні умови для його перебування та пізнання (закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися, тощо);
  •  пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюканні та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними);
  •  вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, придумуйте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля;
  •  з найменшого віку привчайте дитину шанувати й любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків чи сестричок: не допускайте її самоствердження за рахунок інших;
  •  пам’ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;
  •  поважайте свою дитину, не принижуйте її гідність брутальними словами, глузуванням з її незграбності та невмілості, фізичними покараннями;
  •  любіть дітей не сліпою, а мудрою любов’ю, яка допоможе вирости гарними людьми, вдячними і здатними до самореалізації в життєвих умовах.

Виховуємо обдарованих дітей

Поради батькам,які прагнуть розвивати здібності своїх дітей)

1.Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки .
2.Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
3.Непозбавляйте дитини ігор,забав,казок,створювати умови для виходу дитячої енергії,рухливості,емоційності.
4.Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки,кохання,повага до себе та оточуючих),оскільки людина,енергія якої пригнічена загальними проблемами,найменше спроможна досягти висот самовираження.
5.Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра,навчіть її обходитися без вас».
6.Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7.Будьте терплячими до ідей,поважайте допитливість,запитання дитини. Відповідайте на всі питання,навіть,якщо вони,на ваш погляд,виходять за рамки дозволеного .
8.Навчати слід не того,що може сама дитина,а того,що вона опановує за допомогою дорослого,показу,підказки

Увага, щеплення

дповідно до листа МОН та МОЗ від 06.09.2018 року №1/9-537 05.02-11/235301 «Щодо напруженої епідеміологічної ситуації», наказу ДОЗ та ДОН КОДА від 01.07.2019 № 612 –адм/183 «Про проведення додаткових заходів з імунізації населення проти кору в Київській області, недопущення розповсюдження захворюваності на кір у закладах освіти», дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється (стаття 15 та стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», стаття 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», стаття 53 частина 3 Закону України «Про освіту», стаття 12 «Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права», статті 6 та 24 Конвенції про права дитини).

Шановні батьки!

          Звертаємо Вашу увагу, що проблема епідемій інфекційних хвороб стоїть дуже гостро. У зв’язку зі спалахом кору, просимо забезпечити щеплення (КПК) Ваших дітей. З метою попередження подальшого розповсюдження захворюваності, дітям, які не отримали профілактичних щеплень (в тому числі проти кору) за Календарем щеплень, не дозволяється відвідувати заклади освіти. Якщо дитина не може бути щеплена по медичним показам – має бути відповідна довідка лікарсько-консультативної комісії.

Зверніться до сімейного лікаря та візьміть направлення на щеплення. А якщо щеплення зроблені згідно з календарем, подайте у заклад довідку за формою 063-о, де будуть відображені всі щеплення дитини. Врешті, якщо Ви певні, що у 2019 році здали довідку 063-о – ми Вам дуже дякуємо, Ви дуже відповідальні батьки.

Дошкільники за день витрачають дуже багато енергії; для того щоб відшкодувати втрачену енергію, їсти їм необхідно достатньо багато. Якщо їжі вдосталь, організм дитини обов’язково отримає потрібну кількість калорій: почуття голоду зробить свою справу. Їжа, яку дитина з’їла без задоволення, механічно, засвоюється погано.

Крім того, якщо щоразу дитина змушена їсти за примусом, то в неї може сформуватися негативне сприйняття їжі взагалі. Постійні вмовляння, зауваження, нотації, покарання викликають у дитини неприємні емоції. Якщо ж подібна ситуація повторюється день у день, то неприємні відчуття, пов’язані з їжею, «запам’ятовуються».

Як наслідок, фізіологічний механізм апетиту буває настільки глибоко ушкоджений, що замість природного почуття голоду в дитини з’являється відраза до їжі при одному погляді на страви.

Апетит може втратити і цілком здорова дитина. Дорослим необхідно звернути увагу на те, чи не відшкодовує дитина капризами за столом брак уваги та любові.

Можливо також, що порушений сам режим харчування і дитина перебиває апетит солодощами та «перекусами».

Однаково шкідливим для дитини є як недостатнє, так і надлишкове харчування. За систематичного перегодовування дитині знадобиться максимальне напруження шлункової та кишкової секрецій для переварювання їжі. Таке зайве перенапруження викликає стійку відразу дітей до їжі. Дитина намагається звільнитися від надлишкової їжі частими відригуваннями або бяювотінням. Нерозумно змушувати дитину з’їдати все, що дорослі поклали на тарілку. Нехай дитина скаже, скільки їй покласти, або нехай покладе собі сама. З’ївши цю порцію, вона, можливо, попросить добавки. Якщо недоїсть, можна наступного разу дати дитині меншу порцію.

У разі якщо діти їдять мало у встановлений час, не допускайте, щоб вони могли щось перекусити між сніданком, обідом і вечерею: іноді дітям дають занадто калорійну їжу, яка псує апетит і приносить мало користі. Добовий раціон для дітей 5-7 років повинен становити 1600-1800 мл.

Труднощі, пов’язані з годуванням, не виникли саме зараз, у дошкільний період, а напевно прийшли з раннього дитинства. Багатьох дітей дорослі сварять не за небажання їсти, а за те, що вони обирають, що їм їсти, а що — ні, у той час як вони лише намагаються скористатися тими ж, що й у дорослих, правами: мати власні пристрасті, поводитись залежно від апетиту.

Визнайте: більшість із нас, дорослих, швидше залишаться голодними, ніж їстимуть нелюбиму їжу. Щоправда, дорослим рідко доводиться йти на такі крайності: ми купуємо в магазині продукти й готуємо їжу, яка нам подобається. Тільки дитина змушена їсти те, що їй запропонували дорослі: чомусь уважається, що вона повинна їсти все, що подано на стіл…

Для того щоб уникнути конфліктів і сварок за столом, необхідно проаналізувати ситуацію і з точки зору дитини, і з точки зору дорослого.

Точка зору дитини.
Нерозумно подавати дитині страву, яку вона не любить, а потім гніватися, що вона мало з’їла. Готуйте таку їжу, яку дитина їсть зазвичай, навіть якщо це означає, що замість якоїсь спеціально приготовленої страви доведеться зварити яйце або відрізати шматок сиру. Пам’ятайте: нікого ще не вдалося змусити полюбити якусь страву, намагаючись нагодувати нею силоміць. Нерозумно наполягати на тому, щоб дитина сідала за стіл, якщо вона не відчуває почуття голоду. Дитина має право не хотіти їсти, як і дорослі. 

Точка зору дорослих.
Нерозумно потурати капризам дитина: вона повинна їсти те, що приготовлено. Нерозумно давати дитині завжди кращий шматок: якщо сьогодні вона хоче підсмажену скоринку — добре, нехай так і буде, і не змушуйте її їсти все, але не слід знімати підсмажену скоринку з решти порцій. Нерозумно дозволити дитині зіпсувати страву: якщо ви спекли пиріг із глазур’ю, а дитина бажає з’їсти всю глазур, то відріжте їй шматок пирога й нехай вона їсть що хоче; але це не надає їй права зняти глазур із усього пирога.

Дорослим необхідно пам’ятати про те, що дітей просто необхідно привчати до різноманітної їжі. З одного боку, організм отримуватиме необхідні мікроелементи та вітаміни, з іншого боку — розширюється діапазон харчових переваг. Зробити це можна легко, пропонуючи тільки спробувати незвичну їжу упродовж тижня. Покладіть на тарілку дитині дуже маленькі порції, усього потрошку. Оскільки вона не вгамує голоду такою кількістю їжі, вона попросить добавки. Якщо при цьому на тарілці залишиться їжа, яку вона ще не спробувала, попросіть спробувати її також, і тільки після цього додайте того, що дитині сподобалося. Завдяки цим невеликим хитрощам дорослі зможуть прищепити дитині смак до продуктів, які їй подобаються найменше, і при цьому уникнути примусового годування та боротьби.

Дорослим також не варто перейматися через те, що дитина відмовляється від певних продуктів (наприклад м’яса, яєць, свіжих овочів), віддаючи при цьому перевагу іншим продуктам (наприклад сиру та фруктам).

Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок 25%, обід – 35%, полуденок 20%

Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми.

 1.  Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.

 2.  Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.

 3.  Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.

 4.  Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.

 5.  Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.

 6.  Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.

 7.  Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

 8.  Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.

 9.  Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.

     Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.