Методичний вісник

ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Проблема розвитку творчої особистості викликає гострий інтерес у всьому світі. Адже головна умова прогресивного розвитку суспільства – людина, яка здатна творити. Кожна людина унікальна, в кожної своє життя, своя доля. Одже, кожен по своєму творить власне “Я”. Тож стандарт може бути лише один – визнання унікальності дитини.

Психологи ще не дали однозначної відповіді на питання: “Які умови необхідно створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?” 

Навчання творчості, на думку американського психолога Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:

– фізичні (наявність матеріалів для творчості і можливості в будь-яку хвилину діяти з ними);

– соціально-економічні (дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки зі сторони дорослих);

– психологічні (у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості);

Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням певних умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові у розвитку його творчих здібностей. І з цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гауен:

– створити дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків;

– підтримувати схильність дитини до творчості та виявляти співчуття до невдач;

– бути терплячими до дивних ідей, поважати допитливість, запитання та ідеї дитини;

– давати дошкільникові можливість побути на самоті і дозволяти, якщо він того хоче, самому займатися своїми справами;

– допомагати дитині стати “розумним авантюристом”, іноді покладатися в пізнанні на ризик, інтуїцію;

– підтримувати необхідну для творчості атмосферу.

Чим більше ви надаєте можливості для конструктивної творчості, тим щільніше закриваєте клапани деструктивної поведінки. Дитина, що є позбавленою позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

Методичні поради

Консультація для батьків

НАШІ ПОМІЧНИКИ

      Істотну роль у формуванні в дошкільників інтересу до ху­дожньої літератури грає домашній куточок книги. Це особливе, спеціально виділене місце, де дитина може самостійно, за своїм смаком вибрати книгу і спокійно розглянути, погортати її. Тут відбувається інтимне, особисте спілкування дитини з витвором мистецтва – книгою та ілюстраціями.

В оформленні куточка ви можете проявити індивідуальний смак і творчість. Проте існують умови, яких слід дотримуватися, –  це зручність і доцільність. Бажано, щоб куточок книги був затишним, привабливим, що дасть змогу дитині спілкуватися з книгою неквапливо, зосереджено. Добирати літературу радимо гак, щоб вона відповідала віковим особливостям і потребам дитини.

Для дитини молодшого дошкільного віку виставляють 4-5 книг, особлива перевага надається книжкам із картинками.  Книжки, як правило, мають бути знайомі дитині.

Для дитини старшого дошкільного віку на полиці виставляють одночасно 10-12 різних книг:

–  ураховуючи особливий, постійний інтерес старших до­шкільників до казок, обов’язково розміщують в куточку 2-3 казкові твори;

–  кілька книг із віршами та розповідями, які спрямовані на формування моральних якостей дитини, на виховання інтересу до історії Батьківщини та сьогодення;

– також 2-3 книги про життя природи, про тварин, рослини (розглядаючи ілюстрації природознавчих книг, дитина входить у світ природи, краще пізнає його таємниці й закономірності);

–  на полицях куточка бажано виставляти ті видання, з якими дитина знайомилася в дитячому садочку, бо розгляд книги дає їй можливість знову пережити прочитане, поглибити свої первинні уявлення;

–  особливе задоволення одержить дитина від розглядання смішних картинок, й це буде корисне тим, що розвиватиме необхідну здатність відчувати і розуміти гумор, уміння бачити смішне в житті й літературі.

Час спілкування дитини з книгою визначається її інтересом до певної книги.

У середньому ж термін перебування книги в куточку складає 2-2,5 тижні. Якщо до книги інтерес утрачений, можна прибрати її з полички раніше.

Окрім книг, у книжковому куточку можуть знаходитися різно­манітні альбоми для розгляду. Це можуть бути і спеціально ство­рені художниками альбоми на певні теми: «Різні тварини», «Наша дітвора» та інші альбоми, складені батьками разом із дитиною з окремих листівок і малюнків про працю, природу за різних пір року, книги того або іншого письменника тощо.

 

Тест для батьків дошкільників

 

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

– систематично – 3;

– інколи – 1;

– ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) – 0;

– а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? – 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

– у хвилини відвертості – так – 3;

– про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих – 4;

– а навіщо мені її таємниці? – 1;

– як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже – 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

– стільки, скільки конче необхідно – 2;

– з ранку до ночі – 4;

– увесь вільний час – 3;

– я не маю часу для спеціального спілкування – 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

– дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо – 2;

– допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) – 3;

– дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться – 1;

– влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

– тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) – 1;

– намагаємося провести відпочинок разом – 3;

– відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати – 2;

– куди дитина захоче, туди й поїде – 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

– той, хто першим усвідомить свою провину – 3;

– ніхто і ніколи, все налагоджується само собою – 1;

– певна річ, дитина, вона ж наймолодша – 2;

– завжди я, шкода ж дитини! – 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

– так, стараюся виконати усі – 4;

– так, якщо маю кошти і час – 3;

– бажання – так, примхи – ні – 2;

– це діти мають виконувати бажання дорослих – 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

– постійно – 2;

– не втручаюсь в життя дитини – 4;

– у разі необхідності – 3;

– давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити – 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

– тільки якщо нема іншого виходу – 3;

– так я і роблю – 2;

– ніколи в світі – 4;

– де захоче, там і житиме – 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

– шкуру здеру! – 2;

– поговорю, поясню, чому так не можна робити – 3;

– то й нехай, «все найкраще – дітям!» – 4;

– в моєму домі гроші не валяються абиде – 1.

 

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: “Хочу пожити для себе!”, і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів. Ви – тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі…

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися…

Щоб дитина була слухняною

     Один із виявів батьківської любові – чіткі межі дозволеного. Дійсно, якщо дорослі не навчать малюка слідкувати за собою, не покажуть, як прийнято поводитись у суспільстві, не навчать його, як жити так, щоб не завдавати шкоди собі, оточенню і природі, то навряд чи можна говорити про те, що батьки  по-справжньому люблять свою дитину.

         У сучасному суспільстві дуже різне ставлення до цього питання. Педагоги, психологи і батьки сходяться, мабуть, тільки в одному: якщо ми, коли були маленькими, ще слухалися батьків, то нинішні діти у більшості не слухаються. Авторитет мами і тата практично не існує, а про бабусю та дідуся годі й казати.

    Спробуємо розібратися: чи можна підтримувати дисципліну, зберігаючи при цьому любов і повагу до дитини? Що робити батькам, які хочуть, щоб діти їх слухалися?

(більше…)

Як розвивати мовлення дитини

  1. Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які її оточують.
  2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
  3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не „сюсюкайте”.
  4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
  5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.
  6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
  7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

    Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Музикотерапія

    Українська народна пісня – частина народної медицини.
Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії.
Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…

(більше…)

Адаптація дитини 3-го року життя в дошкільному закладі

     Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

     У психологічній літературі поняття адаптації розкривається як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують йому специфічний спосіб життя в умовах певного середовища. У дошкільній педагогіці цей термін тлумачиться як активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності.

   У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів – раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну ломку, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні – відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни.

(більше…)

Єдність сім’ї та дитячого садка – умова успішного економічного виховання

Економічне виховання дітей в сім’ї.

     Основне завдання сімейного виховання – підготовити дітей до життя в існуючих соціальних умовах. Вихователь повинен вміти визначати статус сім’ї, склад, економічний рівень підготовки батьків. Педагогу, як переконує практика, краще проводити роботу з сім’ями, якщо він знає тип цієї сім’ї. В наш час спеціалісти розрізняють два основних типи сім’ї – домінаторна (тоталітарна) і партнерська (демократична). Експерти ООН з проблем сім’ї, американські психологи Беррі і Дженей Уайнхолд провели за завданням ООН спеціальне аналітичне дослідження і виділили ознаки домінаторної й партнерської сім’ї. Наводимо основні характеристики обох типів сімей, які допоможуть визначитись педагогам у проведенні економічного виховання дітей.

   Для тоталітарної сім’ї характерно: зловживання владою; відсутність рівноправності всіх членів сім’ї, а особливо дітей; наявність в сім’ї суворих правил, які носять примусовий характер; кожному члену сім’ї відведена відповідна роль, в тому числі у відповідності з його статтю, тобто дівчинці можна і необхідно робити це і те, а хлопчику — зовсім інше, тому що він – хлопчик; відсутність розподілу обов’язків, пов’язаних з життям сім’ї; економічні труднощі не розподіляються між членами сім’ї; відсутність поваги до приватного життя членів сім’ї та інших людей; конфлікти вирішуються за принципом : “один виграв – інший програв„ члени сім’ї беруть участь у прийнятті рішень; батьківські обов’язки не розподіляються; дисципліна підтримується за рахунок сили і приниження; допущених помилок не визнають, вибачення не просять тощо.

(більше…)

Єдність і взаємозв’язок завдань виховання дошкільників

    Усі складові частини виховання дітей дошкільного віку в педагогічному процесі здійснюються в єдності. Людина не розвивається і не виховується за окремими напрямами. Як у теорії, так і на практиці неможливо виділити сфери впливу того чи іншого аспекту виховання на розвиток людини. Платон стверджував: “Ніхто не стає хорошою людиною випадково”. Усі складові частини виховання об’єднані перш за все метою. Фізичне, розумове, моральне, трудове, естетичне виховання мають загальну спрямованість — формування повноцінної особистості дитини, розвиток її індивідуальності, підготовку до навчання в школі. Як зазначав К. Ушинський, єдиних виховних рецептів не буває і не може бути, і неможливо знайти хоча б один педагогічний засіб, у якому б не було шкідливих і корисних сторін і який не міг би дати в одному випадку корисних результатів, в іншому — шкідливих, у третьому — ніяких. Тому педагог має ретельно вивчати природу своїх вихованців, обставини їх виховання, педагогічні теорії й на цій основі виробити собі позитивну мету виховання, йти до неї, керуючись набутими знаннями і власною розсудливістю.
(більше…)

Рекомендації батькам по безпеці дитини

  Використовуючи наведені поради Ви можемо максимально убезпечити  дітей, та в разі необхідно, не втрачаючи часу надати потрібну інформацію.

1. Необхідно зібрати всю інформацію про дитину та вести домашній фото архів.
Завести анкету з вклеєною фотографією дитини:

Ім’я ______________________
Стать_____________________
Дата народження___________
Місце народження__________
Група та резус крові_________
Колір очей_________________
Колір волосся______________
Статура___________________
Особливі прикмети (шрами, родинки, родимі плями, татуїровки(?))____________
Перенесенні операції, захворювання, особливі потреби, ліки, що приймає дитина, окуляри, алергічні реакції на ліки ____________
Інформація про батьків (родичів, друзів) для контакту _________
Імена батьків, друзів ______________
Домашній телефон _______________
Мобільний телефон_______________
Робочий телефон_________________
Адреса__________________________

(більше…)

Поради батькам щодо виховання обдарованої дитини в сім’ї

  Розвиток творчих здібностей особистості – це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.

  

   З метою виховання обдарованої дитини, в Україні за участю Президії АН України, МОН України й ряду інших міністерств та відомств, створена комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей і молоді “Творча обдарованість”.

     Мета програмистворення оптимальної соціально та економічно обґрунтованої мережі установ, закладів для обдарованих дітей, підготовка навчальних планів, підручників, науково-методичної продукції, підготовка кадрів до роботи з обдарованими дітьми.

      Обдарованість – це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.

(більше…)